Frontier Institute

III Інвестиційний форум від Асоціація правників України / Ukrainian Bar Association розпочався з важливої розмови про демографію.

Керівниця програми «Демографія і міграція» Інституту фронтиру Olga Dukhnich виступила з keynote-доповіддю про те, як війна та демографічні зміни впливають на майбутнє відновлення України.

Ключові тези:

🟩 Жоден приватний інвестор не вкладе гроші в економіку без молодих освічених фахівців. Демографія — це не «питання держави». Це базова умова для будь-якого бізнес-плану на 10+ років уперед. Якщо у вас немає відповіді, хто буде вашим клієнтом, працівником і платником податків у 2035-му — ваша інвестиційна стратегія неповна.

🟩 У 1991 Україна увійшла в Незалежність на історичному піку: 52 млн населення, з яких 52% — діти і молодь. Це зробило можливим перші три десятиліття економічного зростання. За 30 років ми втратили: 9 млн природним шляхом і ще 1–3 млн через трудову міграцію. Не війна не створила цю кризу, вона оприявнила її. Сьогодні ринок праці ще тримається. Але з 2030-х скорочення молоді стане домінантним і видимим.

🟩 У 2027 закінчується Тимчасова директива ЄС, яка дозволяла українським мігрантам залишатися в приймаючих країнах. Це означає, що вже у 2026 4+ млн українців будуть приймати рішення: повертатися додому чи легалізуватися назавжди в новій країні. Дослідження показують: мігрантам потрібна визначеність — навіть більше, ніж безпека. Чим раніше бізнес дасть конкретику — карти вакансій, описи позицій, можливості освіти для дітей у громаді — тим більший пул фахівців повернеться саме до вас.

🟩 Не всі мігранти повернуться. Це факт, з яким треба змиритися. Але те, що людина живе у Варшаві чи Берліні, не означає, що вона перестала бути українкою.

🟩 Глобальні українці — це новий тип капіталу.

🟩 Бізнес, який створює для них точки дотику з Україною, формує не тільки прибуток. Він формує майбутнє України поза Україною — і одночасно стимули для часткового повернення.

🟩 Залученість бізнесу у питання демографії працює не тільки на стікість самого бізнесу, але й на національну стійкість.

Матеріал створено за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Royal Norwegian Embassy in Kyiv та Embassy of Ukraine in Sweden / Посольство України в Швеції

Нарешті готові поділитися з вами записом першої публічної події у межах проєкту «25 стратегічних питань для України», яку ми провели спільно з Ukraїner.

Спікерки – культурологиня, директорка Мистецького арсеналу Olesia Ostrovska-Liuta та історикиня й письменниця Олена Стяжкіна - у цій розмові продовжили поглиблювати думки, які вони вклали у свої тексти. Модерували подію керівниця медіапроєктів Інституту фронтиру Kateryna Botanova та очільниця Ukraīner Юлія Тимошенко

У фокусі розмови - нормалізація війни, одночасність викликів, а також культура як форма комунікації та необхідність інвестувати в неї у час великої турбулентності.

Матеріал підготовано за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Royal Norwegian Embassy in Kyiv та Embassy of Ukraine in Sweden / Посольство України в Швеції.

Перша публічна розмова проєкту Ukraïner та Інституту фронтиру "25 стратегічних питань для України" 00:00:05 Юлія Тимошенко: вітальне слово та мета зустрічі.00:00:40 Представлення учасниць дискусії.00:01:49 Катерина Ботанова: про створення медіапроєкту у фо...

Опитування, проведене Інститут Соціології НАНУ та WAPOR, фіксує мінімум антиміграційних настроїв і факт, що більшість українців вважає приїзд іноземців корисним для країни.

Але є одне «але», яке дослідники назвали прямо: це ставлення сформоване до абстрактного образу мігранта, а не до реальної людини в черзі за соціальними послугами чи до сусіда по гуртожитку.

Країни, де масова імміграція вже відбулася, це проходили: підтримка різко падає саме тоді, коли абстракція стає конкретною.

Україна поки що у «вікні»: ми не є негативно упередженими до іноземців, але на рівні держави не розуміємо, кого саме хочемо залучати, звідки, для яких галузей і на яких умовах. Тож питання, чи ми встигнемо з цим, до того, як суспільне ставлення почне формуватися через конфлікти, а не через політику.

Матеріал створено за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Royal Norwegian Embassy in Kyiv та Embassy of Ukraine in Sweden / Посольство України в Швеції