ISDM ICPM

Люди не плачуть від слабкості.
Вони плачуть тоді, коли занадто довго тримали все всередині. Коли стримували біль за усмішкою, страх — за жартом, а втомленість — за мовчанням. Сльози — це не слабкість. Це дихання після довгого затриманого вдиху.

...Ми самі створюємо усі свої переживання. А все, що ми створили, ми самі можемо і знищити...

Ірвін Ялом

День народження одного з найшанованіших мною людей з усіх, що коли-небудь жили на світі – Віктора Франкла.
На відміну від багатьох мислителів, він не ставив питання «У чому сенс життя?», а перевернув його: «Життя запитує вас, у чому ваш сенс».

Він був згоден ні з Фрейдом, який дивився життя як у безперервну спробу задоволення бажань, ні з Альфредом Адлером, який вважав, що є пошуки влади. Франкл стверджував, що основним людським прагненням є сенс.

Його улюбленою цитатою були слова Ніцше: «Ті, хто знає, чому жити, можуть винести майже будь-яке як». Франкл зробив її центральною у своїй психології і перевірив у нестерпних, нелюдських умовах.
В Освенцимі він зауважив, що у в'язнів, які знаходили сенс, будь-який сенс, чи то вижити заради дітей, заради коханої людини чи заради мрії, було більше шансів на виживання.

Він міг виїхати, мав американську візу, але залишився у Відні з літніми батьками. Усю родину депортували до концтабору. Його найважливіший рукопис був конфіскований і знищений охоронцями Освенцима. Після звільнення він відновив її майже повністю з пам'яті, вона стала основою його найзнаменитішої книги «Людина у пошуках сенсу». Її першу німецьку версію Франкл опублікував анонімно. Він хотів, щоб біографія автора не затьмарювала змісту книги.

Сам він до останнього дня шукав сенсу, навіть зайнявся альпінізмом на восьмому десятку, намагаючись зберегти почуття повноти життя.

«У людини можна відібрати все, крім одного: останньої людської свободи — свободи обирати своє ставлення до будь-яких обставин».

«Між стимулом та реакцією існує простір. У цьому просторі є наша сила – наш вибір».

«Життя ніколи не стає нестерпним через обставини, а лише через відсутність сенсу та мети».

"Коли ми більше не можемо змінити ситуацію, перед нами постає завдання змінити себе".