LEART

ВІЙНА В УКРАЇНІ СТИМУЛЮЄ РОЗВИТОК У США ТА ЄВРОПІ ЕКОЛОГІЧНО ЧИСТОЇ АЛЬТЕРНАТИВНОЇ ЕНЕРГІЇ


Вторгнення російських військ в Україну прискорило рух за енергетичну незалежність як мету національної безпеки.

Якщо останні три роки нас чогось і навчили, то це тому, що світ взаємопов’язаний на рівні, про який мало хто з нас справді знав до пандемії COVID-19. Відносно незначна подія на одному ринку може мати хвильовий ефект у всьому світі. А велика міжнародна подія, така як війна, що триває в Україні, може докорінно змінити глобальну економіку.

Ще до початку війни у лютому 2022 року США і більшість інших західних країн зробили зміну клімату та чисту енергію своїм пріоритетом. Закон про зниження викидів в атмосферу, який набув чинності у серпні 2022 року, передбачає виділення 369 мільярдів доларів на широкий спектр програм, спрямованих на просування екологічно чистої енергії та скорочення викидів вуглецю. Але війна порушила ланцюжки поставок і змусила європейські країни, які раніше покладалися на паливо з Росії, шукати альтернативні джерела нафти і газу.

У сукупності ці та інші ринкові фактори прискорюють глобальний перехід до чистих, поновлюваних джерел енергії.

Похмура реальність української війни стимулює попит на ЗПГ
Коли Росія вторглася в сусідню Україну, багато спостерігачів вважали, що пройде лише кілька тижнів або навіть днів, перш ніж Росія завоює свого набагато меншого за територією (особливо) та за чисельністю населення сусіда. Натомість українські військові, озброєні надихаючою мужністю та значною матеріальною підтримкою Заходу, більш ніж устояли, завдавши величезних втрат армії вторгнення та повернувши більшу частину земель, спочатку захоплених росіянами.

Проте кінець війни залишається ще далеким. Росіяни, як і раніше, мають сотні тисяч військовослужбовців, і вони закріпилися у східних і південних районах України. Повне витіснення сил вторгнення може бути неможливим, по крайній мірі, у короткостроковій перспективі. Кривавий конфлікт, схоже, затягнеться ще багато місяців наперед.

Стало очевидним, що повернення до довоєнного періоду 2022 року, коли Росія постачала майже 40 відсотків газу до Європи, не настане. Зріджений природний газ (ЗПГ) став особливо бажаним товаром частково через необхідність покрити російські енергоресурси. Він горить чистіше, ніж традиційне викопне паливо. ЗПГ заповнює прогалину, викликану відсутністю поставок із Росії. Його можна перевозити на великі відстані і через океани набагато простіше, ніж будь-який інший альтернативний енергоресурс.

Попит на ЗПГ у Європі різко зріс через рік після початку війни. Згідно з новим звітом Shell Plc, до 2030 року Європі знадобиться 130 мільйонів тонн ЗПГ порівняно з 50 мільйонами у 2018 році.

І Європа, і США також продовжують інвестувати та розвивати зелену енергетику, такі як сонячна енергія та морський вітер, а також технології уловлювання вуглецю. Але ЗПГ пропонує короткострокове та середньострокове рішення як джерело палива для негайного переходу для економік, які бажають зменшити свій вуглецевий слід, при цьому забезпечуючи споживачів достатньою кількістю енергії.

В даний час у Німеччині ведуться інтенсивні публічні дебати про майбутнє трьох атомних електростанцій. Спочатку їх планувалося закрити наприкінці 2022 року. Але цей термін було продовжено до середини квітня 2023 року через енергетичні проблеми, пов’язані з війною між Росією та Україною.

Конфлікт вплинув і на енергетичні ринки за межами Європи. У листопаді 2022 року Китай уклав масштабну 27-річну угоду з Катаром про постачання ЗПГ до Піднебесної. Китайські чиновники зрозуміли, що глобальні сили стимулюють попит на ЗПГ, і мудро закрили довгостроковий ланцюжок постачання.

Уряд чинить тиск для переходу на зелену енергію
Війна в Україні почалася в той час, коли федеральний уряд США вже мав амбітні плани щодо впровадження екологічно чистої енергії та скорочення викидів парникових газів.

Закон 2022 року є найбільшою федеральною інвестицією в екологічно чисту енергію в історії США. Ключові положення Закону включають:

Нові податкові пільги для виробництва водню;
Розширені податкові пільги для виробництва сонячної, геотермальної, вітрової, біогазової енергії, технологій уловлювання вуглецю;
«Технологічні нейтральні» податкові пільги починаючи з 2025 року для систем виробництва енергії з нульовим рівнем викидів;
30 мільярдів доларів у вигляді грантів на чисту електроенергію для штатів та електроенергетичних компаній;
30 мільярдів доларів на ядерну енергетику;
Понад 60 мільярдів доларів США виділено на підтримку виробництва екологічно чистої енергії в США, включаючи виробництво вітряних турбін і сонячних станцій.
Останнє становище вказує на філософське зрушення у колах, що приймають рішення. Раніше перехід на чисту енергію розглядався як глобальне завдання боротьби із загрозою зміни клімату. Але війна в Україні показала, що енергетична стабільність і надійні лінії поставок є питаннями національної безпеки.

Тепер лідери у Вашингтоні розглядають перехід до чистої відновлюваної енергії як частину рівняння (поряд із видобутком нафти та газу всередині країни), необхідного для зниження залежності від іноземної енергії. Це урок, який європейські народи могли б болісно засвоїти цієї зими, якби погода не була відносно теплою. Чиста енергетика вже стала національною тенденцією — війна в Україні прискорила її як пріоритетне направлення.

НАСЛІДКИ ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ ВИРОБНИКІВ ВІД МАСШТАБНОГО ІМПОРТУ


Під час російської військової агресії, деякі міжнародні партнери пропонують Україні кредити за умови імпорту закордонної продукції.

Багато вітчизняних виробничих потужностей постраждали або були зруйновані в результаті російських ударів, що призвело до різкого підвищення попиту на імпортні товари. Для короткострокової перспективи такий підхід цілком доречний, тому що багато українських виробників не в змозі сьогодні забезпечити виконання держзамовлень. Але в середньостроковій та довгостроковій перспективі це негативно позначиться на вітчизняних компаніях.

Користуючись моментом, деякі міжнародні партнери ставлять умову, що видають кредити чи гранти на відновлення зруйнованих об’єктів інфраструктури, якщо Україна купуватиме їхню продукцію. Перші факти видачі кредитів з умовами міжнародних партнерів вже зафіксовано. У такому разі вітчизняні виробники залишаються осторонь.

Зовнішній торговельний ринок
Війна суттєво змінила товарну кон’єктуру ринку. Так, за 2022 р. Україна експортувала товарів на суму трохи більше $44 млрд, що на 35% менше, ніж у 2021 році. При цьому імпорт скоротився на 24% і склав понад $55 млрд. Таким чином, у 2022 році негативне сальдо між експортом та імпортом товарів зросло більш ніж у 2 рази, і склало 11 млрд доларів США.

За підсумками минулого року імпорт товарів в Україну з Європи зрівнявся із довоєнними показниками. Так, наприклад, у грудні на Україну припадало 1,5% всього експорту Євросоюзу (у лютому цей показник становив 1,2%).

Сьогодні ділове українське співтовариство стурбоване прогнозами зовнішньої торгівлі у 2023 році. Додає занепокоєння повна неузгодженість кроків між Кабміном і НБУ: перші прогнозують зниження експорту на 14% та зростання імпорту на 1%, другі передбачають зростання експорту та імпорту товарів на 1% та 24% відповідно. Не зрозумілою поки що залишається державна політика у сфері зовнішньої торгівлі: як планується підтримка вітчизняного виробника, захист внутрішнього ринку від масового засилля імпортних товарів тощо.

Рейки та мости
Державні українські компанії вже укладають великі договори на постачання металопродукції з Європи у рамках реалізації проєктів щодо відновлення об’єктів інфраструктури. На жаль, але вітчизняні компанії не беруть участі у таких замовленнях.

Так, наприклад, УЗ уклала договір із французькою компанією Saarstahl Rail, яка поставить рейки на суму €37,6 млн. Раніше залізничні рейки випускалися в Маріуполі на комбінаті «Азовсталь», який сьогодні зруйнований і захоплений окупантами.

Вартість західних рейок за фактом виявляється вищою за вітчизняну продукцію. Безумовно, «Укрзалізниця» має право самостійно вирішувати, що і за якою ціною купувати, але до таких договорів треба підходити виважено, адже подібних контрактів буде багато у сфері будівництва та машинобудування. Держава має бути зацікавлена, щоб вітчизняні виробництва в умовах повномасштабної війни та у післявоєнний період були завантажені по максимуму. Адже нам дуже важливо зберегти вітчизняну промисловість і робочі місця.

Також нещодавно було укладено контракт між «Укравтодором» та Matiere (Франція) на постачання металоконструкцій для будівництва мостів на суму приблизно 25 млн. євро. При цьому українські виробники м/к, які сьогодні працюють при мінімальному завантаженні (50-70%), відсторонені від програми відновлення країни, хоча вони можуть швидше і дешевше зробити таку ж продукцію. Є в Україні й підприємства, які виготовляють рейкові скріплення, взяти, наприклад, той самий «Дніпровський стрілочний завод».

До того ж, вітчизняні металурги можуть імпортозмістити будь-який вид сталевої продукції: листовий прокат, арматуру, катанку тощо. Важливо враховувати, що збільшення виробництва металопродукції вітчизняними меткомбінатами створює сприятливі умови для розвитку суміжних галузей, що є дуже важливим для української економіки. А відновлення економіки дасть змогу знизити залежність від західного фінансування, що вигідно, зокрема, й самим західним партнерам.

ПОЖЕЖІ НА МЕТАЛУРГІЙНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ ARCELORMITTAL В ІСПАНІЇ ТА ФРАНЦІЇ ПРИЗВЕДУТЬ ДО ДЕФІЦИТУ ГАРЯЧЕКАТАНОГО МЕТАЛОПРОКАТУ НА ЄВРОПЕЙСЬКОМУ РИНКУ


Пожежі спровокують дефіцит близько 1 млн. тонн гарячекатаного прокату – пік дефіциту припаде на літо 2023 року.

Споживачі г/к прокату в Європі готуються до того, що нещодавні надзвичайні ситуації на підприємствах транснаціональної металургійної компанії ArcelorMittal у Хіхоні (Іспанія) і Дюнкерку (Франція) найближчими місяцями спровокують дефіцит гарячекатаної продукції на європейському ринку. Рейтинговим агентством Fastmarkets називається орієнтовна цифра дефіциту, що насувається – 1 млн тонн г/к.

Наслідком займання на металургійному підприємстві ArcelorMittal Хіхон стала зупинка ДП «А» продуктивністю 2,35 млн. тонн чавуну на рік, а на меткомбінаті у французькому Дюнкерку – доменної печі №4.

Сео компанії ArcelorMittal звернулися до своїх замовників з інформацією про те, що очікуються затримки металопродукції, хоча виробничі втрати від інцидентів ще точно не пораховані. Самі учасники ринку оцінюють ймовірний дефіцит металопрокату на рівні мільйона тонн – пік дефіциту очікується на літо поточного року у розпал будівельного сезону 2023.

Аварійні зупинки на метвиробництвах в Іспанії та Франції припали під час планового техобслуговування металургійного обладнання на заводах Tata Steel IJmuiden (Нідерланди) та Dabrowa Gornicza (Польща). Таким чином, є всі передумови подорожчання вартості гарячекатаної продукції в країнах Євросоюзу, навіть при низькому попиту.

Нагадаємо, що 22.03.2023 р. сталося займання на заводі ArcelorMittal Хіхон, розташованому на півночі Іспанії. Наприкінці березня спеціально створена комісія розпочала інспекцію щодо визначення технічного стану доменної печі та роботи з усунення наслідків загорянь. У компанії заявили, що ще не знають, як надовго домна виведена з ладу і коли знову запуститься. Якщо вірити заявам іспанських ЗМІ, то піч вибула з ладу щонайменше на 2 місяці. На ArcelorMittal Хіхон у звичайному режимі зараз працює лише ДП «В».

Що стосується французької компанії ArcelorMittal Dunkirk, то внаслідок займання на ДП №4 20 березня, на сьогоднішній день у строю залишається також одна з трьох доменних печей. І хоча четверта домна не отримала серйозних пошкоджень під час інциденту, завод обходитиметься однією домною, доки не проведуть розслідування причин аварії на ДП №4. Нагадаємо, що ДП №4 є найпотужнішою на заводі ArcelorMittal Dunkirk.

Станом на останній день березня гарячекатаний металопрокат у країнах Західної Європи котирувався за ціною 830-860 Євро за тонну, що на 1,2% або на 10 Євро дорожче ніж тижнем раніше. В Італії гарячекатаний прокат коштував €800-850 за тонну, що на 6% дорожче, ніж 24 березня.

Ціни на г/к металопрокат вдається тримати високими через слабкий попит, відсутність конкуренції та обмежену пропозицію на європейському ринку.

ЯК ЗА РІК ПОВНОМАСШТАБНОЇ ВІЙНИ ЗМІНИВСЯ УКРАЇНСЬКИЙ ГІРНИЧО-МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМПЛЕКС


Незважаючи на наявні проблеми, металургійні заводи готові до відновлення виробництва.

Український ГМК найбільше постраждав від російсько-української війни порівняно з іншими галузями економіки. Від металургійного сектора навряд чи найближчим часом варто очікувати нарощування виробництва до довоєнних показників, бо металургійні комбінати ММК ім. Ілліча та «Азовсталь» повністю знищені та захоплені окупантами, а це, на хвилинку – 40% усіх вітчизняних потужностей. Але вже сьогодні меткомбінати, що залишилися, планують збільшити виробництво сталі.

Ознаки відновлення ГМК
Минулого року загальне середнє завантаження заводів складало приблизно 30%, тоді як у тяжкому 4 кварталі цей показник був на рівні 15%. Середнє річне завантаження метвиробництв становило близько 15%, гірничодобувних підприємств – 20%.

Стабілізація енергосистеми на початку 2023 р. загалом покращила ситуацію в ГМК. Так, у лютому поточного року меткомбінати збільшили виробництво сталі на 49%, прокату – на 30% порівняно з січнем.

Наприклад, металургійний комбінат «Запоріжсталь» у лютому збільшив виробництво сталі майже на 33%, прокату – на 36%. При цьому було розконсервовано ДП №2 (всього зараз працює 3 доменні печі). Трохи покращилася ситуація у металургійному департаменті «АрселорМіттал Кривий Ріг», хоча завантаження потужностей складає лише 30%.

Намічається відновлення потужностей гірничодобувного переділу. Так, ГЗК «Метінвесту» сьогодні завантажено на 25-40%. Керівництво компанії планує вийти хоча б на рівень 30% довоєнного виробництва сировини з акцентом на нарощуванні обсягів виробництва котунів. У березні на Ferrexpo було запущено другу лінію виробництва котунів з наявних чотирьох (відповідно, рівень завантаження підприємства становить близько 50%).

У лютому зріс експорт продукції гірничо-металургійного комплексу (порівняно із січнем):

чавун + 31,1%;
залізняк + 31%;
напівфабрикати +80,6%.
Незважаючи на проблеми з логістикою та близьке розташування деяких заводів поряд із зоною бойових дій, компанії ГМК змогли адаптуватися та, більше того, планують нарощувати виробництво.

Які фактори забезпечать зростання виробництва гірничо-металургійної продукції у 2023 р.
Безперебійне постачання електроенергії

Після масованих ракетних обстрілів критичної інфраструктури, через які багато гірничо-металургійних компаній повністю або частково призупинили свою роботу, на сьогоднішній день ситуація стабілізувалася. За винятком окремих областей, вітчизняна енергосистема в останній місяць стабілізувалася і електроенергія поставляється на підприємства ГМК без обмежень, що дозволяє їм працювати на повну потужність.

Поліпшення логістики

З початком повномасштабного вторгнення перед гірничо-металургійними підприємствами гостро стояло питання налагодження логістичних ланцюжків. Вітчизняним виробникам вдалося протягом 3-6 місяців переналаштувати експортну логістику своєї продукції за допомогою українських річкових портів Дунайського пароплавства, європейських морпортів, залучення додаткового автомобільного транспорту.

Перезапуск ринку ЄС

Ринок ЄС залишається для України пріоритетним, тому багато в чому вітчизняний ГМК залежатиме від економічної ситуації в Європі. Сюди ми відправляємо залізну руду, сировину та готовий металопрокат.

Відновлення виробництва сталі та металопрокату з початку року спостерігається й в Європі. За інформацією Platts, у 2023 році перезапустили виробництво чи відновили свої потужності 9 великих підприємств у країнах ЄС.

Підвищення вартості сталі та руди

Відновлення металургійних потужностей у Європі пов’язане із виснаженням складських запасів дистриб’юторів, які були накопичені в першій половині 2022 року. Це призвело до дефіциту продукції і, відповідно, підвищення цін.

На тлі збільшення обсягів виробництва зростає й попит в ЄС на залізорудні матеріали. Через морське блокування українських портів, ринок ЄС залишається найвигіднішим для вітчизняної руди. Збільшенню експорту сприяє зростання цін на ЗРС.

Виклики та ризики для вітчизняного ГМК у 2023 році


Бойові дії поблизу підприємств ГМК

Активізація обстрілів ракетами та артилерією промислових центрів, де розташовані підприємства ГМК (Кривий Ріг, Запоріжжя, Кам’янське, Нікополь) – це головні ризики на сьогоднішній день. Російські удари можуть пошкодити підприємства, критичну інфраструктуру, зупинити логістику тощо.

Проблеми з логістикою

Вони нікуди не поділися: довгі маршрути, подорожчання тарифів на перевезення вантажів тощо. Так, порівняно з довоєнним періодом, логістичні маршрути подовжилися в 5 разів і ціни на перевезення вантажів зросли в 3-4 рази. Це дуже б’є по собівартості продукції. Вузьким місцем залишаються західні прикордонні переходи та європейські морські порти. Деякі компанії налагодили відправлення та доставку Дунаєм, але перевалка в Ізмаїлі обмежена.

Актуальність проблем із логістикою буде доти, доки не розблокують морські порти для відправки продукції ГМК (сьогодні працює лише «зернова угода»). Але поки що прогресу в цьому питанні немає.

Нестача кадрів

Пов’язана з тим, що частина працівників виїхала за кордон або внутрішньо перемістилася, частина – підлягає мобілізації. Близько 10% працівників гірничо-металургійних компаній стали добровольцями або мобілізувалися. При відновленні виробничих потужностей підприємства відчувають нестачу кадрів, яка вирішується по-різному.

Дефіцит металобрухту

У промислових регіонах, де найбільше всього збирався брухт, безпосередньо чи близько проходять бойові дії, що позначається на загальній картині по Україні. У 2022 році було заготовлено брухту чорних металів менше на 80%, ніж у 2021 році. І в січні-лютому 2023 року спостерігалася тенденція до зниження обсягів заготівлі брухту по країні. І поки що не видно, що може вплинути на ситуацію – машинобудівні підприємства, як головні постачальники металобрухту, простоюють, а деякі взагалі втрачені.

Дріт сталевий
Сталева катанка – це дріт круглого перерізу, виготовлений за стандартом ГОСТ 30136-95 з конструкційної вуглецевої марки сталі звичайної якості: Ст0, Ст1 (кп, пс, сп), Ст2 (кп, пс, сп) та інших марок. Сталевий дріт виготовляють перетином 5,0 мм; 5,5 мм; 6,0 мм; 6,3 мм; 6,5 мм; 7,0 мм; 8,0 мм, 9,0 та 10 мм. Продукція великих діаметрів випускається виключно на замовлення, при цьому допускається похибка точності діаметрів виробу до 5%.

Виробництво сталевої катанки
Сталевий дріт виготовляється на прокатних дрібносортних станах шляхом прокатки (⌀ >5мм) або волочінням через дротяні фільєри (⌀ < 5мм). В якості заготовки застосовується квадрат 10х10 мм, який обтискається між послідовно розташованими валками, надаючи прокату круглого перерізу заданої товщини. Після прокатки готова продукція прямує на механізм, який скручує безперервний виріб у бухту/моток вагою 1200-1450 кг.

Після того, як круглий прокат змотаний у бухту, його охолоджують. Для цього використовується 3 способи охолодження:

УО1 – прискорене в один етап (у камерах із потужною витяжкою);
УО2 – прискорене у два етапи (у камерах із потужною витяжкою);
ВО – природне (на відкритому повітрі при t до 10 ℃).
Катанка прискореного охолодження виходить загартована або напівзагартована, а прокат з природним охолодженням – міцний і гнучкий.

Кожен моток по колу в 4-х точках обв’язують в’язальною товщиною 6,5-7,0 мм, щоб уникнути розмотування бухти при транспортуванні. На початку та в кінці мотка кріпиться бирка із зазначенням наступної інформації:

завод виробник;
маркування металопрокату;
номер плавки та бригади;
маса мотка;
позначка ВТК.
Сфера використання
Дріт сталевий ГОСТ 30136-95 – дуже затребуваний у Дніпрі вид металопрокату для промисловості, будівництва, металообробки, сільського господарства та побутового використання. З нього виробляють:

Метизи (цвяхи, шурупи, болти, пружини, канати);
Пакувальний матеріал для обв’язування вантажів (колоди, дошки, труби, прокат);
Армування залізобетонних конструкцій (зварні сітки, арматурні каркаси, набірні хомути);
Кабельно-провідникову продукцію (кабелі, проводи ЛЕП, електроди, зварювальний дріт) та багато іншого.
Види та характеристики дроту
Перш ніж купити катанку в Дніпрі, потрібно врахувати наступні моменти:

Марка сталі – катанка зі сталі Ст0 буде жорсткіша, ніж виріб зі Ст1кп за рахунок вмісту більшої кількості вуглецю.
Міцність – розрізняють виріб В – звичайної та Б – підвищеної міцності на розрив (залежить від хімічного складу металу).
Метод охолодження (УО1, УО2 та ВО).
По всій протяжності катанки не повинно бути окалин та задирок.

Як правильно вибрати?
Якщо ви плануєте купити катанку оптом для відповідальних робіт, зокрема будівництва чи монтажу, насамперед потрібно дивитися на маркування продукції. Наприклад:

Сталевий дріт В-8,0 мм Ст3кп УО2 ГОСТ 30136-95

Маркування означає, що перед вами катанка діаметром 8 мм звичайної міцності, виготовлена ​​з не повністю розкислена в печі сталі, що містить 0,3% вуглецю і відповідає за характеристиками зазначеному ГОСТ. Чим товстіший виріб, тим вища його ціна.

Купити сталевий дріт оптом за доступною ціною в LEART
Шукаєте, де купити катанку в Дніпрі? Металотрейдер LEART пропонує купити оптом дріт сталевий необхідного діаметра, вироблений на найбільших металургійних підприємствах області: ДТЗ, АрселорМіттал, Метінвест тощо.

Для оформлення замовлення, зв’яжіться з нашим менеджером за одним з телефонів, вказаних у розділі КОНТАКТИ. Актуальна ціна прокату вказана у прайс-листі. Замовляйте зараз, поки ціна стабільна, щоб заощадити та не переплачувати потім.