Trap Aggressor

🎧 ДОТ третій рік поспіль закуповує лише близько 40 тис. навушників для ЗСУ. Такі обсяги не відповідають реальній чисельності військових, а як саме в агенції визначають річну Потребу — не пояснюють.

Тактичні навушники захищають від вибухів і пострілів, забезпечують зв’язок із рацією та ситуаційну обізнаність — тобто напряму впливають на координацію дій і виживання на полі бою.

📑 Водночас від початку 2026 року ДОТ оголосив лише один тендер — на 40 тис. навушників. Переможцем став «Топ-Текс», який уже постачав їх агенції у 2025 році по 15 800 грн за одиницю — майже вдвічі дорожче, ніж цьогоріч.

Загалом торік ДОТ уклав два контракти по 20 тис. одиниць із «Топ-Текс» та «МІК» — обидві компанії постачають навушники шведського виробництва.

Закупівлі 2025 року вперше проводили за новими технічними специфікаціями відповідно до стандартів НАТО: із шумозахистом від 29 децибелів та підвищеною електромагнітною стійкістю для кращої передачі сигналу.

📦 У 2024 році агенція закупила 46 тис. навушників. Тоді під час одних торгів вперше застосували нецінові критерії оцінки — відповідність стандартам НАТО, рівень шумозаглушення та додаткового захисту, що дозволило закупити продукцію з кращими характеристиками.

Аналітики наголошують: обсяги Потреби мають переглядатися відповідно до реальних запитів військових. Адже зараз військові нерідко змушені купувати навушники самостійно.

💸 У лютому лише через Prozorro ДОТ закупив 56 200 дронів. У березні законтрактовані обсяги впали до 1000 одиниць, а 6 договорів на майже 9 тис. БпЛА розірвали через порушення строків постачань.

Так, через розірвані контракти у березні не поставили 5 326 DJI Matrice 4E та 3 500 Matrice 4T китайського виробництва. Частково це повʼязано із забороною Китаю (з березня 2025 року) постачати дрони, які можна використовувати у військових цілях, до України та інших країн Європи.

Водночас Китай залишається найбільшим виробником імпортованих в Україну БпЛА: у 2025 році їхня частка становила 80%, а в І кварталі 2026 року — 46,7%.

🔎 У лютому ДОТ найбільше закупив дрони Autel Evo Max — 30 тис. комплектів двох типів. Ці БпЛА використовують для розвідки та коригування артилерії.

Найдорожчим серед них є Autel Evo Max 4N — у середньому на торгах ДОТ його купували за понад 210 тис. грн за одиницю. Зокрема, ця модель має потужну камеру, що дозволяє бачити об’єкти навіть у повній темряві, та кращу якість зйомки порівняно, наприклад, з дронами DJI Mavic.

Прикметно, що в березні Держспецзвʼязку купувало Autel Evo Max 4N по 249 тис. грн — комплектація АОЗ більша і містить дві додаткових пари пропелерів та викрутку. А у квітні ціни на Prozorro на цю модель коливалися від 220 тис. до 275 тис. грн.

💻 Водночас чимало обсягів і надалі контрактують за прямими контрактами, а також у межах системи DOT-Chain Defence. Однак тепер підхід до закупівель дронів за всіма процедурами починає змінюватись.

З березня Генштаб формує перелік потреб у БпЛА за технічними характеристиками — без прив’язки до конкретних моделей чи виробників. Закупівлі, зокрема, визначатиме рейтинг дронів на основі даних із DOT-Chain Defence, еБалів, Brave1 Market, DELTA та Mission Control.

Більше про закупівлі агенції у лютому, зокрема про пальне, харчі та речове забезпечення — у моніторингу StateWatch 👇

🇨🇭 Cerdia, глобальний виробник ацетату целюлози зі штаб-квартирою у Базелі (Швейцарія), продовжує працювати у РФ навіть після початку повномасштабної війни. З 2022 до березня 2025 року російські компанії отримали продукцію виробництва Cerdia на суму 7,3 млн доларів.

На офіційному сайті швейцарської компанії російську філію описали як «єдиний виробник фільтрувального джгута у РФ та СНД, 8 гектарів, 145 працівників, Серпухов». Формально продукція використовується для сигаретних фільтрів. Водночас вона є компонентом для пороху і ракетного палива та застосовується у виробництві озброєння, зокрема для РСЗВ «Град» і «Смерч».

📑 Основні отримувачі – «Гулбахар Рус» (5,7 млн доларів) та «Сертов» (1,6 млн доларів), який залишається частиною глобальної структури Cerdia.

📍 «Гулбахар» виробляє сигарети, має зв’язки з владою і підтримує російських військових, зокрема відправляючи працівників на так звану «СВО».
📍«Сертов» співпрацював із «Пермським пороховим заводом» та АО «НИИПМ», крім того, документи свідчать, що у 2023 – 2025 роках ці підприємства використовують імпортний ацетат целюлози у виробництві ракет, авіабомб і систем ППО.

Cerdia не перебуває під санкціями, оскільки формально не є військовим виробником. Водночас її продукція належить до товарів подвійного призначення і може прямо або опосередковано забезпечувати російський ВПК.

🔗Повне розслідування: https://trap.org.ua/publications/tsyvilna-syrovyna-dlia-viyskovykh-tsiley-shveytsarska-kompaniia-dosi-pratsiuie-u-rosii/

📝 Державні компанії знову звітують — але не всі розкривають зарплати: StateWatch пояснює, як перевіряти прозорість.

Після початку повномасштабної війни держпідприємствам дозволили не публікувати звітність — це було виправдано, але з часом почало працювати на шкоду прозорості.

Від минулої осені розкривати інформацію знову стало обов’язковим. На публікацію звітів з 2022 року дали 6 місяців — дедлайн сплив у кінці лютого.

Але чи всі це виконали?

📌 StateWatch підготував чек-лист: де шукати інформацію, що аналізувати і які «червоні прапорці» можуть свідчити про порушення. Насамперед варто звернути увагу на фінансову звітність, аудит, закупівлі через Prozorro, структуру управління та винагороди топменеджменту.

Загалом інструкція пропонує 11 критеріїв оцінки прозорості з поясненням, як їх застосовувати на практиці. Максимально компанія може набрати до 100 або 110 балів залежно від структури.

💸 Зокрема, у відкритому доступі мають бути зарплати та компенсації. Їхня відсутність або невідповідність результатам компанії — сигнал про можливі зловживання.

Так, за оцінкою StateWatch 12 стратегічних держпідприємств Київщини та Львівщини, лише одна компанія розкрила зарплати керівництва — «Львівський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації». Інші, як-от Чорнобильська АЕС, ці дані не оприлюднили.

Переглянути інструкцію можна за посиланням 👇

Росіяни вивозять зерно з окупованого Маріуполя, продають його за кордон, а потім воно може повертатися в Україну вже у вигляді продуктів. У цьому розслідуванні ми простежили повний шлях краденого зерна: від захопленого порту до міжнародних поставок та лабораторії в Одесі, куди росіяни відправили зразки, щоб отримати міжнародний сертифікат.

Журналісти «Слідства.Інфо» встановили, що зерно з окупованих територій викрадають російські виробники дронів. Частина збіжжя потрапляє до турецької компанії, яка є учасницею продовольчої програми ООН та постачає продукцію в десятки країн світу, зокрема в ЄС та США.

Ми покажемо, як працює ця схема, а також розповімо, як якість збіжжя перевіряють в одеській лабораторії. Дивіться в розслідуванні Олега Котюжанського та Максим Савчук: https://youtu.be/fe-oXryX5-k