Motor News

КМЗ-4 «Київ» Hot Rod: як міг би виглядати культовий український фургон

Український автопром подарував чимало цікавих прототипів, які так і не стали серійними. Одним із них був вантажний фургон КМЗ-4 «Київ», створений на Київському мотоциклетному заводі наприкінці 1950-х років. Разом із моделями КМЗ-1, КМЗ-2 та КМЗ-3 він входив до серії експериментальних автомобілів на базі мотоциклетних агрегатів.

У реальній історії проєкт не отримав розвитку. Але якщо трохи пофантазувати, то можна уявити альтернативний сценарій.
Припустимо, що КМЗ-4 пішов у дрібносерійне виробництво, а згодом став популярним серед майстрів кастомайзингу. Простий рамний кузов, компактні розміри та характерний дизайн зробили б його ідеальною основою для створення українських хот-родів – так само як у США культовими стали старі Ford, Chevrolet та International Harvester.

Як міг виникнути український хот-род

У 1970-1980-х роках ентузіасти почали б встановлювати потужніші мотори, занижувати підвіску та переробляти кузови. А вже у 1990-х сформувалася б окрема культура українських кастом-фургонів. Завдяки короткій колісній базі та впізнаваному силуету КМЗ-4 легко перетворювався б на шоу-кар для фестивалів, драг-рейсингу та виставок. Саме таким ми й бачимо цей автомобіль сьогодні – занижений дах, полум’я на бортах, бокові вихлопні труби та величезний компресор над капотом.

Який двигун міг би стояти під капотом?

Якщо орієнтуватися на світову практику побудови хот-родів, то існує кілька реалістичних сценаріїв.

Варіант 1. Chevrolet Small Block V8 350

Найбільш логічний вибір.
Саме мотори серії Small Block стали символом американських хот-родів завдяки компактним розмірам, величезному тюнінговому потенціалу та доступності:

● об’єм: 5,7 л;
● потужність: 300-450 к.с.;
● крутний момент: до 600 Нм.

Для автомобіля масою близько 1200 кг цього було б більш ніж достатньо.

Варіант 2. Chrysler HEMI V8

Якщо власник прагнув би максимально ефектного шоу-кара:

● об’єм: 6,1-6,4 л;
● потужність: 425-500 к.с.;
● характерний звук;
● величезний запас тяги.

Саме під такий двигун чудово підходить компресор, який ми бачимо на ілюстраціях.

Варіант 3. BMW V12

Українська специфіка могла б породити власний стиль.
На початку 2000-х років чимало потужних німецьких двигунів потрапляли в Україну разом із розібраними автомобілями. Тому цілком можливо, що ентузіасти почали б встановлювати 5,0-літровий BMW M70 або 5,4-літровий BMW M73. Потужність такого проєкту могла б перевищувати 320 к.с., а звук дванадцятициліндрового мотора зробив би КМЗ-4 справжньою сенсацією на фестивалях.

Варіант 4. Опозитний мотоциклетний двигун BMW

Найбільш канонічний сценарій – залишити під капотом двигун мотоцикла. Проте не старий мотор від «Дніпра», а сучасний двигун від туристичного BMW K 1600 GTL. Звичайно для хот-роду потужності рядного 6-циліндрового мотору 1,7 л в 160 к.с., а тимпаче 175 Нм тяги було б дуже мало. Тому в хід пішли б компресор та чіп-тюнінг. А найбільш радикальний варіант – встановити два таких двигуни і тоді хот-род мав би під капотом 12 циліндрів при обʼємі всього 3,4 л. Навіть в пари стокових двигунів потужність склала б 320 к.с. А з тюнінгом то і всі 400.

У такому виконанні КМЗ-4 «Київ» міг би стати для України тим, чим для Америки стали Ford Panel Van або Chevrolet Sedan Delivery – рідкісною, але дуже впізнаваною іконою автомобільної культури.

https://www.autocentre.ua/news/tyuning/kmz-4-kyiv-hot-rod-iak-mih-by-vyhliadaty-kultovyi-ukrainskyi-furhon.html

Гаджет на колесах за $11700: Mitsubishi представила оновлений електрокар eK Cross EV

Японська компанія Mitsubishi офіційно презентувала планове оновлення свого найменшого електричного хетчбека eK Cross EV. Слідом за родинним соплатформеним сітікаром Nissan Sakura, мікроелектромобіль отримав порцію модернізації. Головна філософія рестайлінгу полягає в тому, що тепер цей міський автомобіль позиціонується не просто як засіб пересування, а як повноцінний мобільний генератор та резервне джерело живлення на випадок блекаутів. Стартова ціна новинки в Японії з урахуванням місцевих державних субсидій становить усього 1 872 400 єн (близько 11 700 доларів США).

Привітний дизайн та відмова від чорного пластику

Візуально оновлений електрокар позбувся колишньої фірмової решітки радіатора Dynamic Shield. Її місце зайняв абсолютно новий передній бампер, пофарбований у колір кузова, та витончена світлодіодна смуга, що візуально об'єднує двоповерхову головну оптику. Такий крок дозволив дизайнерам сильніше дистанціювати електричну версію від модифікацій із традиційними двигунами внутрішнього згоряння.

У профілі автомобіля відбулися помітні зміни: з колісних арок та порогів повністю зник грубий чорний пластиковий захисний обвіс. Палітру кольорів кузова розширили двома новими монохромними відтінками та п'ятьма двоколірними комбінаціями, збільшивши загальну кількість варіантів фарбування до одинадцяти.

Перетворення на павербанк потужністю 1500 Вт

Головне технологічне нововведення приховане всередині салону. На нижній частині передньої панелі з'явилася потужна побутова розетка змінного струму (100V AC), здатна живити зовнішні електроприлади з енергоспоживанням до 1500 Ватт. Це дозволяє використовувати тягову батарею машини як мобільне джерело енергії на кемпінгу або як резервний генератор для дому в разі аварійного вимкнення світла в електромережі.

У списку інших внутрішніх покращень:

• Топова комплектація P отримала додаткові порти USB-C та один роз'єм USB-A.
• Середня модифікація G відтепер за замовчуванням оснащується підігрівом керма та передніх крісел.
• Абсолютно всі версії моделі отримали обов'язкову систему нагадування про пасажирів на задньому сидінні (Rear Seat Alert).

Технічна начинка мікрокара залишилася незмінною. Передні колеса приводить до руху єдиний електромотор потужністю 63 к.с. (47 кВт) та крутним моментом 195 Нм. Літій-іонний акумуляторний блок ємністю 20 кВт-год забезпечує запас ходу до 180 км, чого цілком достатньо для щоденних міських поїздок.

Японський термін «кей-кар» (Kei car або keijidōsha — «легкий автомобіль») позначає унікальний суто національний сегмент транспортних засобів, для яких у Японії діють значні податкові пільги та спрощені правила паркування. Законодавство країни суворо обмежує габарити таких машин: їхня довжина не повинна перевищувати 3,4 м, ширина – 1,48 м, а висота – 2 м. Крім того, для кей-карів діє жорсткий ліміт на максимальну потужність двигуна, яка незалежно від типу палива чи наявності турбонаддуву не може перевищувати 64 кінські сили.

Абсолютним лідером і кей-каром, що найбільше продається в Японії, вже багато років поспіль залишається Honda N-Box. За даними Японської асоціації міні-автомобілів (JMVA), цей просторий мікровен щорічно розходиться тиражем понад 200 тисяч екземплярів.

https://www.autocentre.ua/news/novinka/hadzhet-na-kolesakh-za-11700-mitsubishi-predstavyla-onovlenyi-elektrokar-ek-cross-ev.html