Gaevart.lab

Я вірю, що ми самі творимо своє життя, дякуючи Всесвіту, за те, що воно у нас є. Дуже сподіваюсь, що частинка енергії передасться і вам разом з моїми роботами і допоможе стати собою, стати людиною, якою ви є насправді. Це моя ціль, мій сенс.

В цій площині я найбільше почуваю себе комфортно, адже я одночасно являюсь і творцем і спостерігачем. Ніколи не створюю живопис, коли мені нема що сказати, але ця можливість говорити, вірю, залежить не від мене, адже художник - це медіатор між Глобальною Ідеєю, Всесвітом, Космосом, Богом, Природою (назва можу бути будь-яка) і реальним, матеріальним світом. Теми різні, але завжди обертаються навколо одного - місце людини у просторі.

Одніє з перших таких робіт був цикл «АФГАН», який я створила всередині 2013 року. Мені тоді страшенно було цікаво, а як же це люди живуть під час війни, а саме як жінка живе в цьому середовищі і як вона себе почуває, що думає, чи згадує вона про інших жінок, чи знає вона про інший СВІТ жінок? Можливо вона їм заздрить? Можливо вони їм співчуває? На якому вона місці для суспільства? Чи може вони на когось сподіватись? Чи тільки на себе? … Ось такі були у мене думки тоді. Але ми вже зараз і самі знаємо, що таке жити під час війни.

А потім було «Рабство». Весь 2016 рік я про нього думала і створився цей цикл робіт. Що таке сучасне рабство? Інформаційне передусім.

Остання виставка мала назву «До і Після». Можливо, тут можна зробити і прослідкувати певну закономірність? Ні? Вирішую не я, звісно)

Що я створюю? Можливо, хочу показати ще одне пластичне рішення, небайдужість, заглибленість, ще одне бачення світу!